Все про міжбанківську комісію

Щоб краще зрозуміти логіку комісії за обмін, корисно ознайомитися з повним циклом карткових платежів. Більшість карток працюють за так званими чотиристоронніми схемами (також відомими як схеми чотирьох кутів). Visa та Mastercard є найвідомішими прикладами чотиристоронніх карткових схем. Чотири сторони, включені в цю схему, - це власник картки (платник), продавець, емітент та еквайр.

Наприклад, Том (власник картки) сплачує 100 євро в книгарні (продавець) за допомогою картки. Книгарня сплачує банку-еквайру комісію за еквайринг у розмірі 1,5 євро (1,5%) (банк-еквайр підтверджує, що пристрій або програмне забезпечення приймають платежі за карткою) і залишає собі 98,5 євро. Потім банк-еквайр утримує 0,5 євро (0,5%) як комісію за обробку і повертає 1 євро (1%) назад емітенту як комісію за обмін.

Варто також зазначити, що існують також тристоронні карткові схеми. У цих схемах одна й та сама особа є і емітентом, і еквайром карток на ринку. Таким чином, платежі за картками проходять внутрішній кліринг.

Наведені в прикладі комісії є ілюстративними, оскільки вони залежать від місцезнаходження емітента та еквайра. Наприклад, відповідно до законодавства Європейського Союзу, комісія за обмін для особистих карток в Європейському Союзі обмежена 0,2%-0,3%. У той же час, комісія за обмін для бізнес-карток становить близько 1,3%, а в окремих випадках може сягати більше 2%.

Деякі банки-кандидати будують свої бізнес-моделі на комісії за обмін як на джерелі доходу. Інші емітенти карток, наприклад, криптовалютні біржі, повертають частину комісії за обмін як кешбек. Таким чином вони стимулюють користувачів користуватися їхніми картками та послугами.

Команда Bankera вирішила пожертвувати частину комісії за обмін, отриманої з кожної транзакції за допомогою SEPA Instant та бізнес-карток Bankera, на підтримку українського опору. Ви можете прочитати більше про нашу ініціативу з підтримки України в нашому блозі тут.